Сфера IT – це не тільки програмування. Айтівці створюють силу-силенну продуктів, які покращують життя людей. Це вебсайти та сервіси, мобільні застосунки, програми для комп’ютерів, гаджетів і ще багато іншого.
Розробка будь-якого ІТ-продукту – складний і комплексний процес, у якому беруть участь фахівці різних спеціальностей. Тому помилки та прорахунки на етапі розробки – звична справа. Жоден технологічний продукт не працює на 100% одразу після написання коду. Так не буває, це утопія.
Коли менеджери планують роботу над ІТ-проєктом, вони свідомо закладають час та ресурси на його покращення. Команда виправляє помилки, оптимізує роботу, готує до релізу. Перед тим, як реальні користувачі зайдуть на сайт чи в застосунок, треба переконатися, що усе працює правильно. Саме тому і потрібні тестувальники.
Хочете дізнатися, чим насправді займаються тестувальники? Дивіться відео, де Олексій з SoftServe розкриває всі нюанси професії. А ще розказує історію про те, як недостатнє тестування похоронило велику компанію.
Забезпечення якості (quality assurance) – важливий етап розробки будь-якого технологічного проєкту. Тестувальники перевіряють кожен елемент та функцію, знаходять дефекти та неточності (баги). Після чого програмісти їх виправляють. Так команда доводить якість продукту до рівня, який задовольнить замовника й користувачів.
Що саме робить тестувальник
Тестувальник (QA) відповідає за якість програмного забезпечення. Його ціль – переконатися, що програма працює так, як планувалося. Тобто звірити кожен пункт плану з тим, що розробники створили по факту.
Саме тому тестувальник – своєрідний мисливець на баги. Він має знайти усі помилки на проєкті та детально їх описати. Це потрібно, щоб розробники змогли швидко їх виправити.
Ось чим насправді займається QA:
Вивчає документацію. У деталях розбирається, як люди будуть використовувати продукт. Як він має працювати в цілому та кожна його окрема функція. Усі ці вимоги описані в проєктних документах.
Створює тест-кейси. Це схоже на план робіт: спеціаліст визначає, які функції потрібно перевірити та в якому порядку. А також намагається передбачити, що може піти не так в майбутньому.
Перевіряє якість продукту. Для цього існує багато методів та інструментів. Наприклад, можна тестувати вручну (manual testing) або за допомогою програм-помічників (automation testing). Коли спеціаліст знаходить дефект, то додатково досліджує його вплив на суміжні системи.
Збирає дані. Кожну знайдену помилку тестувальник описує окремо. В яких умовах вона з’являється, як себе проявляє, на що впливає. Також додає помітку про те, наскільки вона критична.
Пише звіти. Це так звані баг-репорти, в яких тестувальник детально описує баг, щоб програмісти змогли його виправити. Баг-репорт – наче покроковий план для повторного відтворення багу.
Типовий баг-репорт тестувальника у системі Jira
Чому без тестувальника не обійтися
Розробник створює продукт, але він здебільшого має справу з технічною її частиною. Він пише код, верстає сторінки сайту, адаптує їх під різні пристрої, інтегрує зі сторонніми системами. Проте він не бачить, як цілий продукт працює у кінцевого споживача. Чи виконує він свої функції, чи зручно ним користуватись і так далі.
Зазвичай на великих проєктах кількість помилок вимірюється у сотнях і тисячах. Найчастіше це непомітні, на перший погляд, проблеми. Але є й критичні баги, які значно погіршують користувацький досвід.
Одна помилка може обійтися компанії дуже дорого. Так, в 1997 році вийшли з ладу усі 27 бортових комп’ютерів американського авіаносця Yorktown. Корабель кілька годин дрейфував без будь-якого контролю.
Чому стався збій у системі? Просто тому, що у консолі прокладення курсу хтось випадково поділив на нуль. Тестувальники операційної системи не передбачили це й не додали захист програми від неможливих операцій. Для її виконання комп’ютер пустив у дію максимальні потужності, а всі інші системи на той час просто вимкнув. Круто, правда?
Це не єдиний подібний випадок. Колись через один малесенький баг США втратили космічний апарат вартістю 18,5 млн дол. Навіть ціла армія тестувальників обійшлася б дешевше.
Google має один з найбільших відділів тестування у світі. Він налічує більш ніж 25 000 співробітників. Але навіть цієї кількості може не вистачати. Щороку компанія платить стороннім тестерам та хакерам від 5 до 8 мільйонів доларів за знайдені вразливості своїх систем.
Приклад багу в Instagram: іконка й текст заїхали на сусідню колонку
Кожен міг бачити баги на сайтах. Частіше їх помічаєш у верстці: десь сплюснуло картинку, кнопка виїхала за межі екрана, розлетілися поля в колонках… Навіть орфографічні помилки у тексті теж вважають багами, хоча й не критичними.
Перспективи професії тестувальника
Хочеш посміятися? Деякі особливо жадібні підприємці переконують, що нейромережа здатна повністю замінити тестувальників. Що тільки не вигадають, аби менше працівникам платити.
Насправді штучний інтелект дещо спростить роботу QA-спеціалістів. Ймовірно, візьме на себе частину примітивних і рутинних задач. Але все інше прийдеться перевіряти вручну або ж за допомогою автоматизованих тестів. Відповідати за кінцеву якість продукту має людина, а не робот.
Поки існують смартфони, комп’ютери, інтернет – тестувальники будуть при роботі. Окрім цього вони тестують всілякі розумні пристрої та системи. Серед них, наприклад, ігрові приставки, фітнес-трекери, роботи-пилососи, сканери, навігатори, електрокари. Розробка будь-якого програмного забезпечення неможлива без тестування.
Ринок QA в Україні щороку росте на 11%. Але при цьому є гострий дефіцит тестувальників – у деяких напрямах він сягає 30%. Тому стати QA – стратегічне та розумне рішення. Спробувати себе у цій професії можна на безплатному марафоні в GoIT. За чотири дні тут навчишся тестувати прості сайти і дізнаєшся, як новачку почати кар’єру в ІТ.
